Проект "Ґендерне бюджетування в Україні"

Ґендерний аналіз соціальних допомог у Македонії

Історія питання. У січні 2009 р. Міністерство праці та соціальної політики Македонії (Сектор рівних можливостей) розпочало реалізацію однорічної програми, спрямованої на заохочення та впровадження ґендерного аспекту в соціальну політику та у політику та процеси бюджетування.

Мета програми полягала у започаткуванні процесу інтеграції ґендерних аспектів у бюджетну політику на національному рівні, що мало призвести до ґендерно-орієнтованого розподілу ресурсів, посилення прозорості державного бюджету та підзвітності щодо його виконання.

Запитання, що були використані при аналізі

Чи розподіляються економічні ресурси між жінками та чоловіками справедливо та відповідно до їхніх потреб? Які були визначені цілі щодо ґендерної рівності?

Скільки чоловіків охоплено програмою, скільки жінок охоплено програмою, як загальний бюджет розподілений між жінками та чоловіками?

Чи є програми однаково доступними для чоловіків та жінок?

Чи охоплюють програми як жінок, так і чоловіків згідно з потребами цільової групи? Які результати та вплив програм для чоловіків та жінок?

Як програми можна вдосконалити для поліпшення надання достатніх і потрібних послуг як жінкам, так і чоловікам?

Були проаналізовані наступні матеріали: політика, визначена у конкретних стратегічних документах; програми, основані на прийнятих законах; плані дій та оперативні програми; бесіди з відповідними працівниками впроваджувальних установ; бюджети програм.

Висновки

Перша проаналізована програма, «Право на постійну фінансову допомогу», передбачала надання грошової допомоги особам із груп соціального ризику, які були непрацездатними та не мали права на інші види допомог для підтримання доходів. Бенефіціарами програми є особи з середнім, важким та дуже важким ступенем розумової відсталості, особи з фізичними вадами, одинокі матері у період вагітності (протягом місяця до пологів), одинокі батьки та матері до досягнення дитиною віку трьох років, діти у віці до 15 або 26 років у період отримання регулярної освіти, жінки та чоловіки старше 65 років.

Результати аналізу виявили брак структурних і систематизованих даних про бенефіціарів; жодні дані не були розбиті по групах, які мають право на цю підтримку. Неможливо було визначити інформацію про кількість осіб із середнім, важким та дуже важким ступенем розумової відсталості, а також про кількість вагітних одиноких матерів, які одержували допомогу протягом одного місяця до пологів.

Оскільки моніторинг цієї програми не здійснювався, аналіз був доповнений бесідами з соціальними працівниками, які розглядають заяви. Аналіз показав, що точна загальна кількість можливих бенефіціарів була невідома, структуровані дані щодо заяв та бенефіціарів були відсутні. Соціальні працівники відзначали у бесідах, що, за їхніми оцінками, у більшості випадків заяви надходили від чоловіків, але підтвердити це було неможливо. За результатами аналізу було зроблено висновок про те, що належний моніторинг програми не здійснювався, систематичне збирання, оновлення і аналіз даних не проводилися, оброблення або оцінка даних не здійснювалися, ефективність програми не оцінювалася. Крім того, аналіз виявив відсутність збирання структурованих даних про бенефіціарів, брак детальних даних про бенефіціарів за ґендером, віком, освітою, місцем проживання та етнічним походженням. Не було даних, які б надали підставу для відповіді про те, чи охопила програма і жінок, і чоловіків, які мали право на участь у ній. Було також зроблено висновок, що програма виконується без урахування ґендерних аспектів. У якості першого кроку після аналізу було передбачено вдосконалення бази даних про бенефіціарів.

Друга проаналізована програма, «Право на допомогу по соціальному забезпеченню», призначена для людей, в яких немає основного доходу. У цій програмі якість даних була кращою. Був проведений наступний аналіз.

Табл. 1. Середні розміри допомоги по соціальному забезпеченню для жінок і чоловіків, виплаченої у 2004-2006 рр.

Рік

Витрати на 1 бенефіціара, денарів

Кількість домогосподарств / Загальні витрати на 1 правовласника за статтю, денарів

Розподіл за ґендером, %

Усього

Жінки

Витрати

Чоловіки

Витрати

Жінки

Чоловіки

2004

2 149

67 260

13 803

29 662 647

53 457

114 879 093

21

79

2005

2 186

66 918

12 939

28 284 654

53 979

114 867 312

19

81

2006

2158

66 336

13 011

28 077 738

53 325

115 075 350

20

80

Аналіз показав, що серед бенефіціарів програми переважали чоловіки: за всі три проаналізовані роки чоловіки склали майже 80% загальної кількості бенефіціарів. Щоб оцінити, чи було забезпечено справедливий розподіл ресурсів між жінками й чоловіками, були потрібні аналітичні дані про можливих бенефіціарів, а саме загальна кількість осіб, які мають право на таку допомогу, проте таких даних не було в наявності. Тому оцінити ефективність програми було неможливо. Велика диспропорція між бенефіціарами чоловічої та жіночої статі порушила питання про те, чи мають жінки та чоловіки рівний доступ до допомоги по соціальному забезпеченню. Хоча були дані про одержувачів допомоги по соціальному забезпеченню, організовані за різними параметрами, як-от етнічне походження, економічний статус особи, освіта, тривалість періоду одержання соціальної допомоги, ці дані не були розбиті за статтю.

Яким був підсумок аналізу? Аналіз показав, що соціальна політика і соціальне забезпечення не враховують достатньою мірою ґендерну нерівність; має місце брак знань про потенційних бенефіціарів, про те, чи мають бенефіціари жіночої та чоловічої статі різні потреби, хто звертається по різні види допомоги тощо. Відсутність інформації унеможливила оцінку ефективності програм, а саме не дозволила встановити, чи задовольняють програми потреби як жінок, так і чоловіків, які мають право на таку допомогу. Неможливо також було оцінити, чи відповідають програми цілям національної ґендерної політики й чи сприяють вони посиленню чи ослабленню фактичної рівності.

Що було досягнуто завдяки ґендерному аналізу? Висновки за результатами аналізу підвищили рівень обізнаності про загальну відсутність процедур моніторингу та наступних даних. Вони також посилили поінформованість про потребу в даних із розбивкою за статтю, вдосконалення аналізу потенційних бенефіціарів та їхніх потреб. Крім того, аналіз підкреслив, що підзвітність має ґендерні виміри, а оцінка ефективності розподілу ресурсів повинна базуватися на даних із розбивкою за статтю.

Як результат, Міністерство праці та соціальної політики впровадило програму ґендерно-орієнтованого бюджетування як інструмент комплексного ґендерного підходу на 2011-2012 рр., після чого йому вдалося забезпечити прийняття урядом багаторічного плану як стратегії системного впровадження ҐОБ.




Повернутися до списку